Опера

(на зображенні Teatro San Carlo)

Опера - це поєднання одразу трьох видів мистецтва - музики (вокальної та інструментальної), танцю (балет і пантоніма) та образотворче мистецтво (декорації, грим, світлові ефекти...). У більшості випадків опери пишуться за літературними сюжетами, а основою вокальних номерів є текст, який називається лібрето. 

Опера зазвичай складається із кількох дій, а самі дії можуть поділятись на сцени. Опери будуються із окремих вокальних форм, такі як арія, речитатив, вокальний ансамбль, хори, оркестрові номери (увертюра антракти), або відрізнятись наскрізним розвитком, що не передбачає поділу на ткого роду форми.  Виконуються такі дійства оперними співаками у супровіді оркестру, переважно в спеціально обладнаних для цього приміщеннях - оперних театрах. 
Опера виникла на прикинці XVI сторіччя в Італії, як спроба групи вчених-гуманістів, літераторів і музикантів відродити давньогрецьку трагедію у вигляді dramma per musica. 
Першою оперою вважають ''Дафну'' 1594 року, написану Яколо Пері. Наступними подібними творами були ''Еврідіка'' Пері 1600р., ''Еврідіка'' Каччіні 1602р., що були представлені у Флоренції.  В другій половині XVII століття жанр опери з'являється в інших країнах. Зокрема з перших англійських опер є ''Дідона і Еней'' Генрі Перселла (1688), а першою французькою оперою вважається ''Кадмус і Герміона'' Ж.-Б. Люллі (1673). Основоположником німецької опери . Генріх Шютц - його опера ''Дафна'', лібрето якої є німецькомовним перекладомоднойменної опери Пері (1627). 

Сюжети опер були в основному на міфологічні або ж історично-легендарні подій. Найкращі твори відтворювали прогресивні ідеї сучасності, віднаходили зв'язки з народною музикою, хоча і були вимушені задовільняти запити аристократичного осередку. Такі спектаклі називались опера-серіа (буквально - серйозна опера). Постановки опера-серіа були дуже пишними, торжественно-припідняті.  В Франції вони ймнувались ліричними чи музичнними трагудіями. 

Велике значення в XVIII століття для опери має діяльність К.В. Глюка (родом з Чехії, але працював у Парижі та Відні) та В.А. Моцарта (переважно Відень), які відтворив у своїй творчості ідеї єпохи Просвітництва. 

Найбільш відомі опери: 

•  Моцарт ''Дон-Жуан'', ''Чарівна Флейта'', ''Весілля Фігаро''
• Глюк ''Орфей''
• Бетховен ''Фіделео''
• Вагнер ''Летючий Голандець'', ''Валькірія''
• Верді ''Аіда'', ''Травіата'', ''Бал-маскарад''
• Бізе ''Кармен''
• Гуно ''Фауст''
• Чайковський ''Мазепа''